Природно-заповідний фонд

Найменування об’єктів природно-заповідного фонду і підстави для їх виділення Площа, га Місце знаходження Тип заказника та інших об’єктів Коротка характеристика та режим ведення господарства
Ландшафтний заказник місцевого значення  “Печенізька лісова дача”, рішення Харківського облвиконкому від 03.12.1984 року за № 562. 5299   Печенізьке лісництво  кв. 1-88; 125   Ланд-шафтний лісовий Унікальний природний комплекс сформований на водорозділі річки Бабка і Печенізького водосховища.  Представлений кленово-липовими дібровами природного і штучного походження віком 80-100 років з багатим складом деревно-чагарникових порід. Дозволяється проведення лісокультурних робіт, всіх видів рубок, пов’язаних з веденням лісового господарства. Забороняється: будівництво, лісомеліоративні роботи, засмічення території, відпочинок (крім спеціального відведення місць).
Лісовий заказник місцевого значення «Кулаківський» виділений  рішенням Харківської облдержадміністрації  від 21.01.1997 року № 44. 455 Печенізьке лісництво  кв. 139-142, 162, 163 Лісовий Соснові насадження створені на пісках, які мають велику цінність в природно екологічному балансі району.
Заповідне урочище  місцевого значення “Миколаївські посадки”  виділений  рішенням Харківським облвиконкомом  від  03.12.1984 р.  за    № 562 248 Печенізьке лісництво  кв. 120-124 Ландшафт ний Штучно створені насадження на ярах і балках, створення гідротехнічних споруд 1908р. Виконують ґрунтозахисні функції. Забороняється будь-яка діяльність, що призведе до негативних наслідків.
Ландшафтний заказник місцевого значення “Кочетоцька лісова дача”. Створений рішенням  Харківської обласної ради від 03.12.84р. № 562 і від 23.12.2005 року рішенням Облдержадміністрації. Межі розширені. 2163,3 Кочетоцьке і Тетлізьке лісництва кв. 109,120,121,130,142-152,164-175, 187-199, 209-220, 229-238,246-253, 262,263,270,271,290-292 Ландшафтний лісовий Метою створення заказника є збереження цінних природних ландшафтів та рідкісних видів флори і фауни. Дозволяється проведення рубок пов’язаних з веденням лісового господарства, забороняється будь-яка діяльність, що шкідливо вплине на стан природних комплексів заказника
Ландшафтний заказник місцевого значення “Малинівський” рішення Харківського облвиконкому від 03.12.84 року за № 562, а  від  02.12.1991 р.     № 332 та від 21.01.97 р. № 44 2256,7 Малинівське лісництво кв. 14-88, 92-96, 98, 101 Ландшафтний Природний комплекс сформований на над луговій терасі вздовж р. Сіверський Донець. Представлений сосновими  різновіковими насадженнями. Забороняється будь-яка діяльність ,що шкідливо  може вплинути на стан заказника. Дозволяється проведення рубок, пов’язаних з веденням лісового господарства
“Печенізьке поле”- регіональний ландшафт-ний парк місцевого значення рішення Обласної ради від 23.02.1999 року. 110,0 Печенізьке лісництво кв.145 Ландшафтний парк Територія парку являє собою типову балкову систему, врізану у підвищене плато на межі степової і лісостепової зони з притаманним їм рослинним та фауністичним комплексом.

ПЕЧЕНІЗЬКА ЛІСОВА ДАЧА
Ландшафтний заказник місцевого значення

Природні особливості району

Район розташований у північно-східній частині Харківської області. Межує на півночі з Вовчанським, на сході — з Великобурлуцьким, на південному заході — з Чугуївським районами. Площа — 467,5 км2. Населення — 11,8 тис. осіб. Міського населення — 5,8 тис. осіб, щільність населення — 25 осіб/км2.

Територія району розташована в басейні р. Сів. Донець, в орографічному відношенні приурочена до південно-західного схилу Середньоросійської височини. Рельєф хвилястий, розчленований яружно-балковою та річковою мережею. Абсолютні відмітки — від 90 до 173 м. Загальний нахил поверхні — на південний схід в бік р. Сів. Донець.

Ця річка пересікає північно-західну частину району на відстані 15 км, при цьому 12 км приходиться на Печенізьке водосховище. Притоки Сів. Дінця — Гнилиця, Хотімля, Велика Бабка, Гнилушка, Сухий Бур-лук. Район лежить в межах Середньоросійської лісостепової фізико-географічної провінції, належить до вологої, теплої агрокліматичної зони.

Серед грунтів переважають чорноземи типові середньогумусні, чорноземи опідзолені та темно-сірі опідзолені, в заплавах річок — дерново-слабопідзолисті піщані грунти.

Природна різнотравно-лучностепова рослинність майже не збереглася. Площа лісових насаджень— 9,5 тис. га. Основні деревні породи: сосна звичайна, дуб звичайний, види клену, липа серцелиста, ясен звичайний, яблуня лісова, осика тощо, вздовж річок ростуть вільха клейка, види верби.

Відсоток природних та напівприродних територій становить 51,49. В районі існує регіональний ландшафтний парк «Печенізьке поле» та 4 заказники місцевого значення— 2 ландшафтних, 1 — лісовий та 1 — ботанічний. Загальна площа під об’єктами ПЗФ складає 11154,6 га, що становить 23,86 % від усієї території району.

Природні перлини

Ландшафтний заказник місцевого значення 
«Печенізький»

Заказник «Печенізький» створено в долині р. Гнилушка з метою збереження ландшафтів та цінних природних комплексів на межі лісостепу та степу Лівобережної України. Природа його відрізняється значним різноманіттям рослинного і тваринного світу. Тут представлені степові та лучні біогеоценози. Досить чисельні рідкісні та зникаючі види тварин і рослин. Серед них, занесені до Червоної книги України: шафран сітчастий, півонія тонколиста, пальчатокорінник Фукса, брандушка різноколірна, зозулинець клопоносний, сон чорніючий, види ковили тощо. В складі флори багато видів, які є рідкісними для Харківщини. Націй території з метою реінтродукції розводять і утримують рідкісні види птахів. 

Існуючі території природно-заповідного фонду

№ на картіНазва, категорія та тип територіїПлоща, гаРік створення
  Регіональний ландшафтний парк    
185 Печенізьке поле 4997,6 1999
  Заказник ландшафтний місцевого значення    
93 Печенізька лісова дача 5298,8 1984
159 Печенізький 365,7 2001
  Заказник лісовий місцевого значення    
161 Кулаківський 455 1997
  Заказник ботанічний місцевого значення    
173 Кицівський 65 1998

КОЧЕТОЦЬКА ЛІСОВА ДАЧА
Ландшафтний заказник місцевого значення

Природні особливості району

Розташований в північно-східній частині Харківської області, його площа — 1161,4 км2. Кількість населення — 88,6 тис. осіб, у тому числі 66,5 тис. осіб — міського. Щільність населення — 76 осіб/км2.

Поверхня переважно рівнинна, яка ускладнена ерозійно-структурними, балково-долинними та яружно-балковими формами. Переважає нахил поверхні з півночі на південь. Максимальна висота — 200 м, мінімальна — 82 м.

Розташований у Середньоросійській лісостеповій фізико-географічній провінції, належить до вологої, теплої агрокліматичної зони.

Основна водна артерія району — Сіверський Дінець та його притоки — Уда, Мож, Великий Бурлук, Гнилиця. В районі побудовано 37 ставків із загальним водним дзеркалом 304 тис. га та розташована південна частина Печенізького водосховища.

Серед грунтів переважають чорноземи типові середньогумусні, чорноземи опідзолені та темно-сірі опідзолені, в заплавах річок — алювіальні, дернові, лучні, лучно-болотні, болотні та дерново-слабопідзолисті піщані грунти.

Природна лучно-степова рослинність майже не збереглася. Ліси займають 4552 га. Основні деревні породи — сосна звичайна, дуб звичайний, осика, вільха клейка, або чорна, яблуня лісова тощо.

Відсоток природних та напівприродних територій становить 27,33. У районі заповідано 9 територій місцевого значення: 8 заказників (3 — ландшафтних, 1 — ботанічний, 4 — ентомологічних) та 1 заповідне урочище. Загальна площа територій ПЗФ складає 4131,7 га, що становить 3,56 % від усієї площі району.

Природні перлини

Ландшафтний заказник місцевого значення
«Малинівський»

Заповідний об’єкт розташований в Чугуївському (1476,7 га) та Зміївському (780 га) районах. Охороняється фрагмент типового для лісостепової зони виду ландшафтів: масив надзаплавних терасних горбистих піщаних рівнин з дерново-підзолистими грунтами, борами та суборами.

Перспективний заказник загально-геологічний
«Кам’яноярузький»

Збереглися відслонення харківської серії палеогена, що вважається опорним геологічним розрізом. У цих відкладах містяться скам’янілі рештки фауни олігоцену, які мають наукову цінність. На плакорних і лобних частинах схилів розгалуженої яружно-балкової системи трапляються ділянки справжніх і чагарникових степів, зокрема — реліктові угруповання, занесені до Зеленої книги України і рідкісні види флори України та Харківської області.

Існуючі території природно-заповідного фонду

№ на картіНазва, категорія та тип територіїПлоща, гаРік створення
  Заказник ландшафтний місцевого значення    
162 Малинівський 2256,7 1997
136 Кочетоцька лісова дача 2160,3 1991
217 Піщаний 124,77 2005
  Заказник ботанічний місцевого значення    
144 Ковиловий степ 78 1993
  Заказник ентомологічний місцевого значення    
138 Кочетоцький 50 1992
72 Михайлівський 5,6 1984
75 Мосьпанівський 5 1984
118 Студенок 4,9 1984
  Заповідне урочище    
71 Миколаївські насадження 248 1984

Коментарі закриті.